Профілактика хронічних неінфекційних захворювань – реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Хрещатик – новини та життя української столиці

Профілактика хронічних неінфекційних захворювань - реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Людство віками стикалося з пандеміями — масовими захворюваннями, які мали катастрофічні наслідки для суспільства. Чума в Європі у ХІV ст., чорна віспа у ХІХ ст., іспанський грип на початку ХХ ст. і, нарешті, ВІЛ — або “чума ХХІ сторіччя” — вже у наш час.

Однак відносно нещодавно світом була визнана глобальна загроза іншої пандемії. На відміну від попередніх, ця має планетарний характер. Більше того, нова пандемія кардинально відрізняється тим, що вона неінфекційна, тобто не передається вірусами чи інфекціями.

Проблема нової глобальної загрози обговорювалась світовою спільнотою тривалий час, перш ніж розпочалися перші практичні кроки з протидії загрозі. Переламним моментом стало усвідомлення провідними фахівцями небезпеки, яку несе із собою неінфекційна пандемія.

Чого варті тільки цифри, наведені ВООЗ, згідно з якими 63 % всіх випадків смертей на планеті, а це 36 млн із 57 млн загальної їх кількості, є результатом саме неінфекційних хвороб (НІЗ). Не менш значущими є економічні збитки, до яких призводить нова пандемія.

Вартість послуг систем охорони здоров'я з лікування НІЗ сьогодні досягає критичного рівня, що суттєво обмежує доступність їх отримання для більшості населення в багатьох країнах.

Так, згідно з прогнозами ВООЗ, в подальшому вартість подібних послуг тільки зростатиме, й у випадку, якщо для лікування НІЗ не буде вжито належних заходів, до 2030 року на цю проблему буде витрачено 30 трлн доларів США, або 40 % глобального ВВП станом на 2010-й.

Тому в 2011 році під егідою ООН зібралися лідери країн світу, аби взяти на себе відповідальність за майбутнє здоров’я людства. В ході цієї зустрічі було обговорено низку питань щодо плану дій, головних перешкод та труднощів для протидії НІЗ.

За результатами наради високого рівня Генеральної асамблеї ООН з профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними було прийнято документ, який чітко окреслив важливість розв'язання проблеми неінфекційних захворювань для розвитку людства — Політична декларація.

Що таке НІЗ?

Політичною декларацією, тим вирішальним документом, який був прийнятий світовою спільнотою у 2011 році, визначено, що таке “неінфекційні захворювання”, які хвороби належать до цієї групи, які фактори ризику їх виникнення та як із ними можна боротися.

Отже, неінфекційні або хронічні захворювання — це тривалі і, як правило, повільно прогресуючі захворювання, що не передаються від людини людині. Існують основні чотири типи неінфекційних захворювань — серцево-судинні (такі як інфаркт і інсульт), рак, хронічні респіраторні захворювання (хронічна обструктивна хвороба легень і астма) та діабет.

Діабет — це хронічна хвороба, пов’язана із порушенням в організмі людини процесів обміну речовин, яка виникає тоді, коли підшлункова залоза людини не виробляє достатньо (або неефективно використовує наявний) спеціальний гормон — інсулін.

Проблеми із виробленням інсуліну призводять до підвищення рівня глюкози в крові людини, що, в свою чергу, призводить до тяжких наслідків для організму (погіршення зору, порушення кровообігу, хвороби серця тощо). В світі нараховується 347 млн хворих на діабет.

Серцево-судинні захворювання — група хвороб, викликаних порушеннями роботи серця або функціонування кровоносно-судинної системи.

До цієї групи належать ішемічна хвороба серця (тих кровоносних судин, що постачають кров'ю серцевий м'яз), хвороба судин головного мозку (хвороба кровоносних судин, що постачають кров'ю мозок), хвороба периферичних артерій (хвороба кровоносних судин, що постачають кров'ю руки і ноги), ревмокардит (ураження серцевого м'яза і серцевих клапанів в результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями), вроджений порок серця та тромбоз глибоких вен і емболія легень. Основними причинами смерті від серцево-судинних завоювань є інфаркти та інсульти, які відбуваються в основному в результаті закупорювання судин, що перешкоджає току крові до серця або мозку. 30 % смертей в світі фіксуються з причини серцево-судинних захворювань.

Рак (злоякісні пухлини, новоутворення) — велика група захворювань, які є результатом швидкого неконтрольованого утворення аномальних клітин людського організму. Новоутворені клітини проникають в різні частини тіла та органи, утворюючи метастази, що в кінцевому результаті призводить до загибелі людини.

Хронічні респіраторні захворювання — група захворювань дихальних шляхів та легеневих структур, до якої належать: астма, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), респіраторна алергія, професійні захворювання легенів і легенева гіпертензія.

Головною причиною поширення НІЗ у світі науковці вважають нездоровий спосіб життя, а саме: вживання тютюну та алкоголю, надмірна вага та відсутність фізичної активності. Як свідчить статистика, майже 6 млн людей щорічно помирають в результаті як безпосереднього вживання тютюну, так і пасивного куріння.

До 2030 року ця кількість зросте до 7,5 млн, що складе 10 % усіх випадків смерті. Близько 3,2 млн землян щороку помирають через гіподинамію. У людей з недостатньою фізичною активністю ризик смерті зростає на 20-30 %, майже 2,3 млн — щороку помирають від зловживання алкоголем, а це приблизно 3,8 % усіх випадків смертності в світі.

Причиною 50 % цих випадків є саме НІЗ, включаючи рак, серцево-судинні захворювання та цироз печінки. Підвищений рівень холестерину щорічно призводить до 2,6 млн випадків смертей, а також підвищує ризик захворювань серця та інсульту. Ці данні дають змогу уявити масштаби негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини.

Також суттєвий уплив на можливість захворювання на НІЗ мають проблеми екологічної безпеки.

Варто зазначити, що НІЗ поширені серед усіх вікових груп. Помилковою є поширена думка, що неінфекційні захворювання — це “прокляття літніх людей”. Насправді, згідно з даними ВООЗ, приблизно 9 млн людей у світі помирають від НІЗ, не досягши і 60-річного віку.

Ще однією важливою характеристикою НІЗ є те, що майже 80 % всіх випадків передчасної смерті від неінфекційних захворювань припадає на країни так званого “третього світу” або країни з низьким і середнім рівнем доходу населення. Фактично НІЗ — хвороба більше бідних, ніж багатих.

Для багатьох діагноз НІЗ означає вирок невідворотної смерті саме через матеріальний стан та недоступність лікування. Загальновизнано, що захворювання серця, інсульт та діабет є причинами щорічного багатомільярдного зменшення національного прибутку в більшості багатонаселених країн світу.

Економічний аналіз констатує — 10 % зростання НІЗ знижує річні економічні показники на 0,5 %. За цими цифрами криються мільйони домогосподарств, приречених на злидні, бідність та смерть.

Виникає логічне питання — чи можна завадити цій глобальній загрозі? Як вже зазначалося вище, особливість нової пандемії полягає в тому, що захворювання цієї групи не передаються від людини людині, мають неінфекційну природу. Більше того, їх можна попередити та суттєво зменшити небезпеку захворювання за умови подолання факторів ризику.

Як запевняють екперти ВООЗ, загальнодержавні заходи з профілактики НІЗ дозволять не тільки вирішити проблему, але й зробити це економно. Фінансовий стан держави або населення не є перешкодою для успішних дій. Для зменшення головних факторів ризику НІЗ можна застосовувати методи, які не потребують значних витрат.

Серед заходів можуть бути суто економічні (підвищення акцизу на тютюнові вироби, алкоголь та пряме фінансування програм із популяризації здорового способу життя), організаційні (заборона реклами цигарок та алкоголю, створення пунктів здорового харчування в школах, університетах), інформаційні (популяризація активного відпочинку, проведення інформкампаній проти шкідливих звичок).

Неінфекційні захворювання — загроза в Україні

Для нашої країни проблема неінфекційних захворювань є однією із найактуальніших. Варто лише зазначити, що саме вони, а особливо серцево-судинні, є головною причиною смертності в Україні. В першому півріччі 2013 року із 335 тисяч померлих майже 70 % (225 000 чол.) пішли з життя через хвороби системи кровообігу.

На другому місці — рак — понад 45 000 чол., хвороби дихальних шляхів — 8600 чол. Згідно з даними офіційної статистики, тільки від серцево-судинних захворювань торік померло понад 440 000 осіб, що складає 66,3 % від усіх причин смерті.

Саме серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною смертності (30 %) і серед осіб працездатного віку. Не менш небезпечними є поширення цукрового діабету та онкозахворювань серед українців.

Погіршує ситуацію той факт, що в поточних економічних умовах більшість українців не має можливості отримати якісну та своєчасну медичну допомогу.

А коли люди стикаються із діабетом, раком або іншим неінфекційним захворюванням, лікування якого триває впродовж всього життя та вимагає дороговартісних препаратів, бідність та незабезпеченість фактично прирікають людину на смерть.

“Левова частка випадків передчасної смертності в нашій країні припадає на хвороби серцево-судинної, ендокринної систем, онкозахворювання та травми. Фахівці стверджують — значною мірою цьому можна було б запобігти. Вказані проблеми не є суто медичними.

Їхнє коріння — в рівні добробуту людей, їхньому способі життя, екології, соціально-економічній ситуації в Україні”,— йшлося у виступі Президента України на засіданні високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними.

Для формування державної політики та організації процесу вирішення проблеми НІЗ в нашій країні був розроблений проект закону “Здоров'я — 2020: український вимір”. Використовуючи досвід європейських країн, які прийняли програму “Здоров'я — 2020” як зовсім нову стратегічну платформу, що базується на плані конкретних та поступальних дій із вирішення проблем НІЗ, українські експерти сформували власне бачення політики держави в цьому питанні. В проекті визнано, що поширеність хронічних неінфекційних захворювань є пріоритетною проблемою громадського здоров'я в Україні. Провідне місце в документі відводиться профілактичним заходам. Саме профілактика, на думку розробників документу, є головною умовою успішного вирішення проблеми нової пандемії.

Київ і глобальна загроза

В Києві, як і в країні в цілому, неінфекційні захворювання майже повністю визначають картину громадського здоров’я. Великий мегаполіс, багатомільйонне населення та приналежність до групи пілотних регіонів із реформування системи охорони здоров’я країни — все це визначає особливості ситуації із НІЗ у Києві. Провідні спеціалісти міста постійно акцентують увагу на важливості належного медичного обслуговування та профілактики захворювань. До основних проблем, із якими стикаються як лікарі, так і пацієнти, належать пізня діагностика і недостатня поінформованість населення щодо важливості здійснення профілактичних заходів. Аби змінити ситуацію, в Києві регулярно відбуваються заходи з профілактики неінфекційних захворювань, організовуються спеціальні профогляди й профілактичні акції, прийоми фахівців у вихідні та святкові дні. Прикладом ефективності зазначених кроків можуть слугувати результати, наведені головним позаштатним спеціалістом з онкології Департаменту охорони здоров’я КМДА Дмитром Осинським: “У 2011 році 79 % онкологічних захворювань було виявлено саме на профілактичних оглядах. Торік цей показник зріс до 82 %. А це свідчить, що люди починають звертатися до лікарів уже на ранніх стадіях, що дозволяє ефективніше здійснювати подальше лікування”. Загроза неінфекційних захворювань стає дедалі небезпечнішою для всього світу. Від того, як швидко Україна зможе запровадити механізми захисту громадян від пандемії, залежатиме не тільки теперішнє життя сотень тисяч, а майбутнє мільйонів наших співгромадян

Источник: http://kreschatic.kiev.ua/ua/4390/art/1386794940.html

2.Методика – соціальної проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі

Профілактика хронічних неінфекційних захворювань - реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Однимз основних завдань економічного тасоціального розвидку країни є проведенняефективної демографічної політикиДемографічні дані широко використовуютьсяпри плануванні заходів із ОЗ длякомплексної оцінки стану здоров'янаселення, складання науково-обгрунтованихпрогнозів і цілеспрямованої організаціїмедичної допомоги.

Демографія- це наука про населення.

Статистичневивчення населення проводиться з 2-маосновними напрямками:

1.характеристиканаселення на певний час.

2.характеристикапроцесів зміни чисельності населення.

Основнимджерелом інформації про чисельність ісклад населення є перепис населення.

Заданими ООН абсолютний щорічний прирістнаселення землі становить 80 млн. чоловік.Найбільше за чисельністю населеннякраїни світу є:

Китай,Індія, США, Індонезія, Бразилія, Росія,Пакистан, Японія, Нігерія.

3.Методика вивчення захворюваності населення

Захворюваністьнаселення – збірне поняття, що включаєв себе показники, які характеризуютьрівень різних захворювань та їх структурусеред усього населення або окремих йогогруп на даній території.

Вкомплексі медичних показників здоров'язахворюваність посідає особливе місце.Основними методами вивчення захворюваностіє методи, що передбачають використаннятаких даних:

1звертаньза лікарською допомогою медичні заклади.

2медичнихорганів окремих груп населення.

3причинисмерті.

4опитуваннянаселення.

5спеціальнівибіркові дослідження.

4.Загальні тенденції захворяваності населення України

Аналізситуації із захворюваністю за данимизвертань населення України заза медичноюдопомогою показує, що протягом останніхдесятиліть рівні поширеності усіххвороб знаходяться в межах 1100-1300 випадківзахворювань на 1000 населення.

Зокремих захворювань найбільш високірівні поширеності регулюються дляорганів дихання, в середньому 344/1000населення.

На2-му місці – це хвороби системи кровообігу- це 316 випадків на 1000 населення (316/1000)

На3-му місці – хвороби органів травлення(127/1000)

На3-му вище зазначені класи хвороб припадає56% випадків серед усіх зареєстрованиххвороб.

Сучаснийстан здоров'я населення України суттєвовідтворюють показники захворюваност,які характеризуються, такими тенденціями:

-зростанняпоширеність та первинна захворюваністьза більшістю класів хвороб.

-зростаєчастота гострих і хронічних захворювань.

-домінуючемісце в структурі захворювань посідаютьхронічні неінфекційні захворюванняорганів дихання системи кровообігу таорганів травлення.

-підвищуєтьсячастота вроджених вад розвитку іспадкових захворювань.

-значнозбільшується інфекційна захворюваність.В першу чергу це: туберкульоз, дифтерія,і вірусні гепатити.

-зростаєпоширеність соціально-обумовлениххвороб: СНІД, туберкульоз, венеричнізахворювання.

-відбуваєтьсядиференціація рівнів захворюваностів основних соціальних групах, зокремасеред малозабезпечених верствівнаселення.

1.Захвоювання людства в 20-21ст

У20ст. досягнуті значні успіхи у виживаннілюдства. Смертність населення в ціломузменшується, середня очікувана тривалістьжиття значно підвищується. Цей процеснерівномірно розповсюджується поокремих країнах світу.

В розвинутихкраїнах світу спостерігається”неепідемічний тип патологій”,однією з ознак якого є те, що більшістьнаселення багатьох країн помирає зпричин, що пов'язані з хронічниминеепідемічними захворюваннями, хворобамисистеми кровообігу та злоякісниминовоутвореннями.

Значну частку становитьсмертність від травм, підвищуєтьсясмертність від психічних розладів, цетак звані хвороби цивілізації. У країнах,що розвиваються, більшість населеннявмирає з причин, пов'язаних з інфекційнимита паразитарними захворюваннями – цеепідемічний тип патології.

Є країни, щозаймають проміжне становище та маютьпроміжний тип патології, де значнасмертність від хронічних неепідемічнихзахворювань межує з високими рівнямисмертності від інфекційних і паразитарних- хвороб.

Трансформація патологіїнаселення світу призвела до того, щобільшість інфекційних хвороб, якістановили основну причину втрат населеннясвіту, поступились своїм місцем мовчазнимвбивцям 21ст. Хронічним неепідемічнимзахворюванням. Серед них виділяютьнайважливіші, значенн яких невпиннозростає. До найважливіших захворюваньвідносять:

-хворобисистеми кровообігу;

-злоякісніновоутворенння;

-травми;

-психічнірозлади;

-наркоманія;

-туберкульоз;

-СНІД.

Источник: https://StudFiles.net/preview/5259571/page:5/

Профілактика інфекційних захворювань у дорослих та дітей

Профілактика хронічних неінфекційних захворювань - реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Інфекційні хвороби («infectio» — зараження) — це група захворювань, які викликаються проникненням в організм хвороботворних (патогенних) мікроорганізмів.

Щоб патогенний мікроб, який потрапив в організм, міг викликати інфекційні хвороби, він повинен бути долати опірність людського організму і чинити на нього токсичну дію. Ці якості фахівці називають вірулентністю (ядовитістью).

Деякі патогенні мікроорганізми вивільняють токсини (ендотоксини), в процесі саморуйнування (черевний тиф, холера). Інші збудники інфекційних захворювань виділяють токсини (екзотоксини) у процесі своєї життєдіяльності (дифтерія).

На частку інфекційних хвороб припадає 20-40% від загального числа всіх захворювань людини.

Вивченням, питаннями профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань займаються такі мікробіологічні та медичні дисципліни, як урологія, венерологія, епідеміологія, терапія, гінекологія, фтизіатрія, імунологія, отоларингологія, вірусологія і, звичайно, розділ медицини «інфекційні хвороби».

На сьогоднішній день число відомих науці інфекційних захворювань перевищує 1200, і ця цифра постійно збільшується. Людина протягом усього свого життя контактує з незліченною кількістю мікроорганізмів.

Тим не менш, лише 1/30000 частина мікробів є збудниками інфекційних захворювань. Це грибки, бактерії, рикетсії і віруси, що володіють патогенними властивостями.

Інтенсивність поширення інфекційних хвороб залежить, в основному, від соціально-побутових факторів: умов праці, харчування, житлових умов, культурного та економічного рівня населення.

Процес протікання інфекційних захворювань

Інфекційні захворювання відрізняються від неінфекційних тим, що хвороботворний агент і організм при інфекційних хворобах володіють певною біологічною активністю.

Патогенний мікроорганізм є потужним подразником, в результаті впливу якого на організм виникає складний процес. З самого початку цього процесу в ньому виділяється дві основних ланки — фізіологічний стан організму і збудник інфекційного захворювання.

Співвідношення між цими ланками в кожному конкретному випадку можуть бути різними залежно від етапу, фази, періоду розвитку інфекційного процесу.

Необхідно враховувати, що не тільки хворі, але й видужуючі після інфекційних хвороб люди можуть служити джерелами збудників (при кишкових інфекціях, дифтерії та деяких інших). Деякі люди можуть бути носіями інфекції, но при цьому не хворіючи самі.

У розвитку патологічного процесу виділяють кілька основних стадій:

  • момент зараження — відбувається проникнення хвороботворних мікробів в організм;
  • інкубаційний (прихований, латентний) період — триває з моменту інфікування до прояву перших симптомів захворювання;
  • продромальний період (провісник захворювання) — супроводжується невеликим підвищенням температури, головним болем, почуттям розбитості, загальним нездужанням;
  • період наростання захворювання — відбувається послідовне поява ознак, характерних для певної хвороби;
  • розпал хвороби — час яскраво вираженого прояву всіх специфічних для захворювання симптомів;
  • період згасання захворювання — супроводжується зникненням клінічних ознак захворювання з швидким (криза) або повільним (лізис) падінням температури;
  • період одужання — тривалість залежить від загального стану організму, умов, в яких знаходиться пацієнт, тяжкості перенесеного захворювання.

Після перенесеної інфекційної хвороби людина на деякий час або назавжди стає несприйнятливою до впливу її збудників (набуває імунітету).

Види інфекційних хвороб

Інфекційні захворювання підрозділяються також на зоонозні і антропонозні. До зоонозних відносяться хвороби тварин, збудники яких можуть потрапляти в організм людини і заражати його (сказ, сибірка, туляремія, ящур, бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз).

Антропонози є виключно людськими хворобами і передаються між людьми (кір, тиф, холера, дизентерія, натуральна віспа, черевний тиф, дифтерія). Викликані паразитами (збудниками тваринного походження — комахами, найпростішими, кліщами) захворювання називають паразитарними, або інвазійними.

Серед усіх інфекційних хвороб виділяють ряд особливо небезпечних інфекцій, званих карантинними. Вони характеризуються схильністю до швидкого поширення, високою ступенею заразності, важким епідемічним перебігом і великим ризиком швидкого летального результату.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я до цієї групи віднесені натуральна віспа (вважається знищеною у світі з 1980 року), чума, жовта лихоманка (і подібні з нею по епідеміології лихоманки Марбург і Ебола), холера.

У Росії особливо небезпечними інфекційними захворюваннями вважаються також сибірська виразка і туляремія.

Способи інфікування, лікування та профілактики інфекційних захворювань

Лікування інфекційних захворювань зазвичай проводиться у спеціалізованих відділеннях стаціонарів, в легких випадках можливе лікування в домашніх умовах. Суворе дотримання протиепідемічного режиму є обов’язковою умовою.

Сучасна медицина створила і успішно використовує велику кількість ефективних лікарських засобів. Це антибіотики, вакцини (застосовуються для профілактики інфекційних захворювань), імуноглобуліни різного роду, бактеріофаги і т.д.

Профілактика інфекційних хвороб не менш важлива, ніж лікування інфекційних захворювань. Велике значення надається вихованню охайності у людей. Звичайне миття рук після відвідин убиральні, виконання брудної роботи, перед їжею вже може вберегти від багатьох кишкових інфекцій.

Крім того, джерелом інфекції можуть бути не тільки місця загального користування, але й гроші, поручні у транспорті, поверхня прилавків і багато іншого. Куплені фрукти і овочі можуть бути джерелом гельмінтів та інших небезпечних мікробів, тому їх обов’язково потрібно ретельно вимивати перед вживанням.

Інфекційними носіями є таргани і гризуни, для боротьби з якими промисловість виробляє різноманітні засоби, якими необхідно обробляти місця їх скупчення і розповсюдження. Не можна скидати з рахунків комарів і кліщів. Ці комахи особливо небезпечні, оскільки переносять не тільки енцефаліт та малярію, але і СНІД разом з кров’ю інфікованої людини.

Для захисту від кліщів і комарів існує безліч кремів і аерозолів для нанесення на одяг, а також фумігаторів і відлякувачів.

Особливості профілактики інфекційних захворювань

Основною особливістю профілактики інфекційних захворювань є те, що необхідно впливати на декілька ланок інфекційного процесу, а саме:

  • знищення мікроорганізмів;
  • вплив на шляхи передачі інфекції з метою запобігання зараження людини;
  • вплив на організм людини для розвитку імунітету (несприйнятливості) до інфекцій.

Знищення мікроорганізмів

Для знищення мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища (стерилізація) використовуються фізичні, хімічні та біологічні методи впливу.

До фізичних методів стерилізації відносяться:

  • висока температура — стерилізація медичного інструментарію, пастеризація продуктів;
  • високий тиск — даний метод називається автоклавуванням, широко використовується в хірургічних стаціонарах;
  • ультрафіолетове опромінення — використовується для стерилізації одноразового медичного інструментарію після упаковки.

Хімічні методи знищення мікроорганізмів надають перевагу використанню антисептиків. Антисептики — хімічні речовини, вплив яких призводить до загибелі мікроорганізмів (медичний спирт, йод, розчин брильянтового зеленого, перекис водню та інші).

У разі біологічного методу використовуються бактеріофаги — віруси, якими заражають бактерії, що призводить до їх знищення.

Вплив на шляху передачі інфекції

За способом зараження людини виділяють такі шляхи передачі інфекції, на які, відповідно, можливо впливати:

  • повітряно-крапельний шлях передачі — для профілактики інфекційних захворювань використовуються маски, провітрювання, недопущення скупчення великої кількості людей в приміщенні (профілактика грипу, простудних захворювань, вітряної віспи, коклюшу, туберкульозу);
  • аліментарний (харчовий) шлях передачі — важливу роль відіграє особиста гігієна, миття рук, продуктів харчування, відсутність мух у приміщеннях, де йде приготування їжі (усі кишкові інфекції, сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит А);
  • статевий (контактний) шлях передачі — важливим моментом профілактики таких інфекцій є відсутність безладного статевого життя з частою зміною партнерів і використання презервативів (вірусний гепатит В, С, ВІЛ СНІД, генітальний герпес, сифіліс, гонорея, папіломатоз);
  • кров’яний шлях передачі — в цьому випадку запобігти інфекційні захворювання допоможуть стерильний хірургічний інструментарій, відмова від татуювань (особливо в домашніх умовах), тобто всі зусилля спрямовані на запобігання порушення цілісності шкіри і слизових оболонок (найчастіше — вірусний гепатит В, ВІЛ СНІД).

Імунопрофілактика інфекційних захворювань

Цей вид профілактики інфекційних захворювань безпосередньо пов’язаний із створенням в організмі людини імунітету (несприйнятливості) до певної інфекції за допомогою імунізації і називається — специфічна імунопрофілактика інфекційних захворювань. Виділяють два основних види імунопрофілактики:

  1. активна імунізація (вакцинація) — після введення в організм людини вакцини (антиген збудника або живі ослаблені мікроорганізми) відбувається утворення специфічних антитіл, які навіть при зараженні перешкоджають розвитку інфекційного захворювання. В даний час проводиться активна імунізація проти таких інфекційних захворювань: правець, коклюш, дифтерія, гемофільна інфекція, вірусний гепатит В, поліомієліт, кір, краснуха, епідпаротіт («свинка»), туберкульоз.
  2. пасивна імунізація — в організм вводяться готові антитіла до певної інфекції, що використовується для екстреної профілактики інфекційних захворювань (екстрена профілактика правця).

Яким б не був метод профілактики, його використання допоможе запобігти захворюванню, що особливо важливо при невиліковних інфекціях, таких як ВІЛ СНІД, сказ та вірусні гепатити.

Источник: http://modnaledi.com.ua/zdorovya/profilaktika-infekcijnix-zaxvoryuvan-u-doroslix-ta-ditej/

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.